Вишиванка з давніх давен є основним елементом українського національного одягу. Вишиті візерунками сорочки – відображення цінностей, традицій, культури та історії нашого народу.
Сьогодні, 20 травня, відзначається Всесвітній день вишиванки – свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу.
Цікавинки про українську вишиванку
Здавна для українців вишиванка відігравала не стільки функцію одягу, як була своєрідним оберегом від різного зла. Тому візерунки на сорочках та сукнях наносили на рукави, коміри і поділ.
Своїми особливими узорами та поєднанням кольорів на вишиванках може похвалитися не лише кожен регіон України, а й навіть окремі села. Сорочки можуть відрізнятися за фасоном, кольором, візерунком.
Узори вишивки загалом можна поділити на три великі групи: геометричні, рослинні, тваринні та антропоморфні (такий, що нагадує людину) орнаменти. Рослинні традиційно вишивали на жіночому вишитому одязі, геометричні – на чоловічому.
Існує понад 250 швів, які базуються на 20-ти видах техніки вишивання. Найпопулярнішими є мережання, низь, гладь.
Раніше вишивання було виключно жіночим заняттям. Перш ніж братися за роботу дівчина зазвичай постилася, молилася і мила руки.
Надзвичайно тонка вишивка “білим на білому” на натільних сорочках була поширена серед європейської знаті й української шляхти.
Тривалий час вишивка була своєрідною візиткою людини. За орнаментом і кольорами можна було дізнатися про її вік, сімейний стан, соціальний статус. Приміром, сорочку із вишитими квітами носили лише молоді дівчата.
Нині ж вишивка виконує більше декоративну функцію.
Рекордну кількість людей, одягнутих у вишиванки, було зафіксовано у День Незалежності в 2011 році у місті Рівному. Згідно із Книгою рекордів України, на центральному Майдані тоді зібралося 6570 людей у вишиванках.
Міжгірський медичний фаховий коледж також долучається до святкування Дня вишиванки.
